Коли мені, студентці факультету міжнародних відносин, дали можливість обрати мову, яку я хотіла б вивчати, з першого погляду я закохалася в одну з найскладніших – арабську. Для цього було достатньо побачити, як викладач пише чарівні літери на дошці. Були довгі безсонні ночі, котрі я присвячувала навчанню, сльози, коли щось не виходило, зусилля, які я – дівчина з простої родини – докладала заради того, щоби здобути авторитет серед арабістів. Та я рішуче ламала стереотип, що не буває водночас гарних і розумних жінок.

Моєю першою суттєвою перемогою став захист дисертації, присвяченої актуальним питанням близькосхідної політики. Кияни наполягали, щоб я залишилася в їхніх наукових колах, однак серце просилося до рідної Одеси. Не шукаючи легких шляхів, я почала викладати одеситам арабську. До речі, багато з них наразі обіймають високі політичні та дипломатичні посади, чим я дуже пишаюся. Попри заздрість і витівки з боку недоброзичливців я завжди ділилася з людьми найціннішим, що маю, – часом, знаннями й досвідом. Завдяки моїм зусиллям Одеська школа міжнародників побачила арабський світ із середини.
Багато з моїх студентів обіймають високі політичні та дипломатичні посади
Знайомі й навіть близькі відверто констатують: «Бути науковцем в Україні за символічну плату з твоїм розумом, потенціалом і зовнішністю абсурдно!» Та я сильно люблю Батьківщину і до останнього подиху допомагатиму людям реалізовуватися. Ще мене мотивують рідні, адже вірять в усі мої починання. Щодо віри в себе, то вона народилася разом зі мною. Людина силою духу здійснює мрії, і для мене ця терапія працює.

Скільки себе пам'ятаю, я весь час намагалася схуднути. До того ж мені ніколи не подобалося моє відбиття в дзеркалі. Я перепробувала всі дієти світу і вже можу написати бестселер на кшталт «Зважені та щасливі». Якось навіть спромоглася попрацювати у компанії з продажу БАДів для схуднення! Якби можна було проілюструвати розповідь світлинами, вийшов би такий собі комікс. Я приїхала з іміджевою сумкою на центральний міський ринок і найогряднішим продавчиням ковбасних виробів пропонувала оті славнозвісні дієтичні добавки. Одній з них вдалося схуднути на 20 кіло за місяць, і настав мій зірковий час. Номер мого телефону швидко розповсюдили завдяки сарафанному радіо. Я почала добре заробляти, та моя вага тупцювала на місці, іноді злітаючи вгору, мов гойдалка… Згодом я почула цікаву фразу, що струнких і повних розрізняють лише їхні думки, адже коли ти сама собі нецікава, то і дбати про себе перестаєш. Зваживши на це, я почала їсти усвідомлено.

Себто думаючи про те, що для мене є корисного у певному продукті. Поступово моя вага повернулася до нормального рівня без будь-яких виснажливих дієт і тренувань! Простіше кажучи, з розміру XL я перейшла на M! Звісно, спорт залишився в моєму житті, та відтепер я роблю все свідомо і з задоволенням. Отакий мій секрет схуднення… Треба лише якось прокинутися зовсім іншою людиною.
Моя вага повернулася до нормального рівня без виснажливих дієт і тренувань!
Часто чую від оточення, що начебто я весь час усміхаюся, тож здається, що в мене в житті все гаразд. Можливо, так воно і є… Ми показуємо те, що маємо всередині. Навіть коли важко, я зустрічаю перепони з посмішкою. До того ж я вірю в себе, і це допомагає мені йти по життю і досягати поставлених цілей.
Коли доньці було років п'ять (зараз їй 27), а сама я працювала вчителькою музики в дитячому садку, в кишені часто не було грошей... Не те щоб я жебракувала, та доводилось обирати: або купую донечці цукерку і йду з нею до дитячого садка три кілометри пішки, або ми їдемо громадським транспортом. Пригадую, як серце краялося, та я завжди обирала цукерку для дитини.

Одного разу я вирішила, що неодмінно «вистрибну» з безгрошів'я... Усвідомила, що в мене з'явився шанс змінити життя на краще, тоді, коли водночас отримала зарплату в садку і роздала косметику клієнтам до 8 Березня. Увечері я поклала дві купи грошей на стіл і поміркувала. Гроші ліворуч незначні, та це моя зарплата як фахівця. Спочатку я 18 років навчалась музики, а потім 10 викладала, заснувавши багато творчих проєктів. Стос праворуч був утричі вищий і вдесятеро перевищував суму, що містилася в лівій купі... Саме такі великі гроші я заробила, даючи поради з підбору косметики. Я ставилася до цього з любов'ю, але не як до роботи, а як до хобі... Тож уже два десятиліття пропоную фінансову незалежність жінкам і дівчатам України разом із косметичною компанією Avon.

Я два десятиліття пропоную фінансову незалежність жінкам і дівчатам України
Я з іронією ставлюся до закидів, що, «продаючи помаду», неможливо стати фінансово незалежною. Що ж, спочатку така робота приносить незначний додатковий заробіток. Та наразі я вже керую командою, до якої входять 460 відданих працівників, і заробляю на продажах структури. Швидше за все, труднощам, яких, до речі, було багато, просто не вдалося мене зламати. Я пішла на ризик, щодня працюючи над собою і своїм розвитком. Любі жінки, приєднуйтесь!
Розповім про потаємні страхи, точніше, про чорну і білу смуги в нашому житті. Колись я майже не вірила в себе і думала, що треба все терпіти, бо в мене діти і я сама не впораюсь. Перший чоловік мене взагалі не підтримував, а, навпаки, «тягнув на дно», та я однаково мала ціль розвиватися, ніколи не зупиняючись.

Одного дня я нарешті кардинально змінила своє життя і разом із двома діточками пішла від колишнього. Мій теперішній чоловік підтримує мене у всьому; в нас спільна дитина, кар'єра пішла вгору, і я нарешті щаслива. Хочу далі навчатись чогось нового і йти вперед. У жінок буває, що живеш у постійному страху, бо тебе сьогодні знову зрадить близька людина, якій віддаєшся повністю... Стараєшся зробити все якнайкраще – готуєш, випікаєш, навіть косиш траву, щоби він виспався з «нічної зміни», але тебе не цінують, а тільки використовують як іграшку. Ще й добивають морально, кажучи, що ти ніхто, бо в тебе бідні батьки.
Не бійтеся кардинальних змін! Полюбіть нарешті себе, і я обіцяю: перші, хто вам за це подякує, – ваші діти
Ми самі обираємо власну дорогу – хтось готовий терпіти такий жах усе життя, а хтось перегортає страшну сторінку і починає жити заново попри перешкоди, що виникнуть спочатку. Не бійтеся кардинальних змін! Полюбіть нарешті себе, і я обіцяю – перші, хто вам за це подякує, – ваші діти. Поважайте себе і цінуйте кожен день, який нам дарує доля. І будьте упевнені, що після чорної смуги обов'язково з'явиться широка біла смуга вашої щасливої історії. Так само як після дощу завжди з'являються сонце чи веселка.

У кожної людини є мрія, і свою я мала ще маленькою дівчинкою. Дитинство моє було не з легких: я втратила маму при народженні, в шість – тата, а коли мені минало десятий, загинув брат. Старша сестра навчалася, тож опікуном стала жінка, яку я все життя називала мамою. Потайки я відвідувала гурток «умілі руки» і мріяла стати кравчинею. Попри незгоду мами після школи я таки вступила до Херсонського ПТУ № 10 на кравця. Після отримання диплома навіть трохи працювала за фахом, та ательє швидко збанкрутувало. Невдовзі я познайомилась із майбутнім чоловіком і приблизно 10 років жила за кордоном. Не скажу, що була в захваті від життя на чужині, та в мене з'явилося щастя – діти. А от із мрією про шиття на деякий час довелося попрощатися. Згодом я з родиною повернулася до рідного селища. У родині почалися сварки, і я дедалі частіше лишалася вдома сама з трьома дітьми, що не дали мені остаточно збожеволіти. На щастя, чоловік поступово розділив зі мною мрію і підтримав мене, і я вольовим рішенням взяла в оренду приміщення. Отак сім років тому з'явилася моя власна майстерня «Карін». Ніколи не відмовляйтеся від своєї мрії!

Я два десятиліття пропоную фінансову незалежність жінкам і дівчатам України
Зараз, коли мені 40, дедалі частіше пригадую випускний і слова класної керівниці: «Ковальська, я ніколи не зустрічала таких упертих, як ти, та в цьому твоя сила!» Перед випускним вечором ми писали твір про те, хто ким хоче стати. Так от, кілька років тому класна керівниця передала мені отой твір, начебто випадково його знайшовши. Виявляється, я маю собою пишатися, адже моя мрія стати успішною кравчинею здійснилася… Відтепер я ніколи не сумніваюсь ані у своїх бажаннях, ані у своїх рішеннях.